Пасивна агресія — це схильність до непрямого вираження ворожості за допомогою таких дій, як неявні образи, похмура поведінка, впертість чи відмова виконати прохання. У західній практиці таку поведінку ще називають токсичною.
Пасивні агресори не можуть вам відмовити та не йдуть на конфлікт відкрито. Якщо такій людині щось не подобається, вона ніколи не зізнається у цьому. Інакше більше не зможе виправдовувати свою поведінку. Вона з усім погодиться, але робитиме навпаки.
Вони приховують свої почуття. Якщо ви запитаєте таку людину, що трапилося, швидше за все, вона відповість, що все гаразд, чудово і прекрасно, причому таким голосом, що відразу стане ясно: людина в біді.Та достукатись до неї дуже важко.
Пасивний агресор любить грати у мовчанку. Ви самі повинні мучитися та вгадати, що зробили не так. Агресор може повністю ігнорувати вас, відмовитись відповідати на будь-яке запитання, навіть не визнавати вашої присутності.
Він також хоче, щоб ви вийшли з себе. Тоді він із чистою совістю скаже: «Роби як знаєш», і звинуватить вас у провокуванні конфлікту.
Пасивні агресори:
- Уникають вас.
Погодившись з вами, така людина уникає вас настільки, наскільки це можливо. - Ображаються.
Ми всі бачили таку поведінку у дітей, але багато дорослих теж так роблять. Коли людина не досягає свого, вона раптово стає сумною і їдкою, негайно «висмоктуючи» радість із будь-якої кімнати, в яку входить. - Нібито забувають про вас.
Такі люди можуть стверджувати, що «забули» про прохання, коли вони навіть не збиралися вам допомогти. - Роблять щось наполовину.
Замість того, щоб взагалі не зробити завдання, людина виконує її, але робить це недбало або без особливих зусиль.
Пасивно-агресивна поведінка може бути руйнівною, але ми всі іноді можемо реагувати таким чином. Розуміючи, що викликає пасивну агресивність і як з нею боротися, ви можете не тільки розглянути цю поведінку з людьми у своєму житті, але й мінімізувати потенційну шкоду для ваших власних стосунків.
Авторка: Ірина Прим’як
