Поки ти чекаєш на перемогу, на звільнення, на допомогу, зроби все, щоб не впасти в хаос невідомості, тривоги і відчаю.
Після початку війни людська захисна система стикнулася з тим, чого вона ніколи не знала і не може зрозуміти. Iй 50 млн років і її функція-захищати. Вона не знає, що таке час і що таке смерть.
І зараз вона, побачивши смерть, відчувши її, зірвалася з колії і почала захищати тебе від усього: від звуків, думок, сну . Вона має пильнувати 24/7 і фіксувати увесь негатив, переробляти його і робити висновки -тривога! Ми всі вмремо!
☝ Що робити в такому випадку , коли нема навколо психологічної підтримки? Як зберегти психіку здоровою?
Спершу потрібно вплинути. на тіло-фізичний компонент тривоги. Рух розщеплює стрес гормони.
Свідомо вбивати цвяхи, за які може втриматися порядок і свідомість.
Навіть якщо не хочеться і не можеться, прислухайтесь до свого тіла.
Перший цвях:
Що я відчуваю, стоячи під душем? Ухопитися за мінімальне позитивне відчуття і втримати на декілька хвилин.
Другий цвях:
Смак: ухопитися і міцно тримати момент : Що я відчуваю, коли пью каву? Воду? Їм їжу?
Втриматися в цьому моменті.
Третій цвях:
Коли я дивлюся на : небо, квітку, книжку, вчепитися і затриматися навіть у мінімальному гарному відчутті.
Четвертий цвях: Заслухатись звуком – мелодією, вітра, співом, щебетом. Затриматися, вчепитися з усіх сил і побути в цій миті.
П’ятий цвях: мрія. Триматися раптово винирнулої мрії так довго, як вдасться. Якщо нема мрій, приділить собі час і починайте свідомо 3-4 хвилини на день мріяти.
☝ А далі на ці цвяхи накидаємо нейронну сіть позитиву, адже кожного дня народжується більше 100 тисяч нейтральних нейронних синапсів, яким ще нічого не відомо, але вони хороший матеріал для побудови інших почуттів.
Саме з них ми ліпимо свідомо, контролюючи себе і вибираючи крихітні моменти позитиву, сітку малесеньких моментів та будуємо власноруч свою власну систему захисту-спокій, віру та надію- щодня, щохвилини.
Ця робота нагадує працю альпініста, який впав з висоти і вхопився за кущ , а далі вбиває цвяхи, щоб піднятися нагору, до життя.
Психотерапевт Людмила Метелешко
