Одне з основних тверджень, що може зупиняти людей від упевненого старту в світ психічного та фізичного здоров’я завдяки тілесно-орієнтованій терапії, є те, що тілесні зажими, зморшки або спазми – це просто фізіологічна проблема, яка прибирається пігулками, масажем та різноманітніми процедурами в салонах краси та лікарняних кабінетах.
Звісно, в цьому є велика доля правди, але, як зазвичай, є одне підступне “але”.
Або навіть декілька, які можуть похитнути вашу впевненість у всесильності пігулок і масажу.
З одного боку, все назване вище є пасивними способами отримати користь для свого тіла, в якому людина майже ніяк прямо не задіяна і знаходиться в приймальній позиції. Звісна річ, це дуже зручно, проте чим менше зусиль ми докладаємо, чим менше ми висловлюємо турботу напряму до себе, тим менше ми самі бачимо в цьому для себе користі й тим менше ми цінуємо результат роботи. Адже що робив не ти сам і без прямої зацікавленості, те вже не так шкода втратити.
З іншого боку, рано чи пізно результат буде втрачено, тому що жодний нормальний курс масажу або прийом ліків не триває без кінця. Так чи інакше, доведеться жити без цього і якось тримати тіло та голову у формі іншим чином.
І, звісно, варто згадати, що тілесно-орієнтовану терапію вигадав один з учнів Фрейда, який приділяв значну увагу взаємозв’язку фізичних та психічних травм. Вільгельм Райх, батько сучасних тілесних практик, вважав, що саме через фізичну напругу та розслаблення, які здобуваються шляхом спеціальної методики вправ і завдань, можна досягти результатів у вирівнянні ментального здоров’я, яке особливо зараз є напрочуд важливим для багатьох українців.
Автор: Саша Новиков
Джерело: Театральна тілесно-орієнтована лабораторія-терапія ОН
