Плакати разом, обійматися, мити-відмивати все, що потрібно. Давайте роботу рукам.
*
Виокремте місце для їхніх речей. Попіклуйтеся, щоб поруч була розетка для зарядок.
*
В спільних зонах розділіть речі лотками та коробками.
*
Якщо є можливість, виділіть “власні” чашки. Щоб хоча б щось було постійним.
*
Дітям – багато фізичних вправ. Тактильні ігри. Виводьте їх частіше на вулицю, щоб з’їхали з глузду від скупченості та нерухомості.
*
Встановіть чергування по кухні, пранню, по дітях – так легше.
*
Приготуйтеся до того, що діти за день-два підуть “у всі тяжкі”. Буде багато конфліктів та сліз. Сльози – це добре. Обіймайте своїх та чужих. Гойдайте їх, наче малят.
*
Зробіть із стола, ковдр та простирадл хатинку для усамітнення. Якщо хтось туди забрався, його не можна зачіпати, смикати, кликати.
(Я б і сама залізла б, якби змогла поміститися в ньому.)
*
Закутуйте в ковдри, як немовлят. Навіть для 10-річних це працює.
*
Регулярно запитуйте маму та дітей, чи всі покакали. Якщо ні й це триває 3-4 дні, то потрібен Мікролакс та меню з максимальним вмістом харчових волокон.
*
Приготуйте БАГАТО питної води:
1) Люди в дорозі зневоднилися.
2) Стрес виходить з сечею.
3) Для “великих справ” також дуже потрібна вода.
Автор: Ирина Рогозенко
