Чи можете ви глянути в дзеркало і сказати : “Я достойний/а щоб мене поважали! Я достойний/а щоб мене любили!”? Відповідь на це запитання і показує самоцінність.
Самоцінність – це те, як Я ціную СЕБЕ. Не яка я чемна донька,бо допомогла матері; не яка хороша сестра, бо кинулася на допомогу братові; не яка я хороша колега, бо зробила за когось роботу, що не виходила. Це те, як я вмію сказати “Ні!”, бо мені так комфортно; Це те, як я сприймаю свої невдачі і не дивлячись на них йду далі до своєї мети; те як я вибудовую свої особисті кордони. Самоцінність – основа вашого внутрішнього балансу. Настільки я достойна любові, поваги, турботи від себе та від інших.
Для чого взагалі самоцінність?
Якщо людина цінує себе, вона:
✔ впевнена в собі;
✔ знає на що заслуговує;
✔ не залежна від думки оточуючих;
✔ адекватно сприймає і приймає;
✔ і одно з головних-вона не шукає любові з боку, бо наповнена любов’ю до себе.
Самоцінність починає формуватися в дитинстві батьками; потім проходить шкільний етап, етап юності. І часто ми не задумуємося як сильно ми себе недооцінювали. Але ж зараз будучи дорослими особистостями, хто як не ми несе відповідальність за це? Ви не в силі змінити своє минуле, але в силі полюбити себе і почати себе цінувати не дивлячись на матеріальні статки, кар’єрний зріст та інше. А коли це станеться ви обов’язково знайдете внутрішній спокій, навчитеся довіряти собі та іншим та будете з легкістю приймати свою любов та любов оточуючих.
Авторка: психологиня Марія Токарик
Джерело: “Психологічна підтирмка дорослих дітей токсичних батьків”
