– Ви постійно сумніваєтеся в собі?
– Вам часто приходять думки: «Чи достатньо я хороша/хороший»?
– Ви постійно вибачаєтеся перед батьками, навіть тоді, коли не зробили нічого поганого?
– Відчуваєте токсичне почуття сорому і провини?
– Ви двічі подумаєте, перш ніж піднімати невинні, здавалося б, теми розмови?
Список може бути продовжений. Знайомо? Тоді давайте розбиратися, що ж все таки розуміється під газлайтингом.
“Газлайтинг” – це ще один різновид психологічного насилля, основною метою якої є змусити жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття. Тут завжди беруть участь обидві сторони.
Цей термін отримав свою назву завдяки п’єсі «Газове світло» («Gas Light»), по якій в 1944 році був знятий однойменний фільм.
В сюжеті: чоловік головної героїні, боячись що вона викриє його злочинну діяльність переконує дружину, що це вона сходить з розуму, постійно кажучи що вона хвора. Він регулює світильники так, що вони починають загасати без причин. В результаті героїня починає вірити, що це вона розсіяна, істерична, сумніватися в своїй адекватності, а згасаючі газові ліхтарі тільки “підливають масла у вогонь”.
Невпевненість в собі і обожнювання чоловіка дають прекрасний грунт для розвитку явища, яке пізніше назвали «газлайтингом».
Всього існує 6 характерних ознак, для цього значення:
Заперечення фактів, що відбулися.
Газлайтер може говорити:
– «Я не міг так сказати, ти вигадуєш»;
– «Такого взагалі не було»;
– «Все було зовсім не так, ти брешеш».
В якийсь момент жертва дійсно починає сумніватися в тому, що відбувається і звинувачувати себе в конфліктах, вважаючи, що проблеми надумані нею самою.
Знецінення ваших успіхів.
Важливим пунктом в плані газлайтера є тотальне знецінення успіхів і позбавлення впевненості своєї жертви:
– «Та я в твоєму віці вже мала сім’ю і була серйозною, а ти, одні дурості в голові…?»;
– «Я рік тому те саме робив в два рази швидше і якісніше, а ти все дурницями займаєшся».
Підміна понять.
Те, що для газлайтера можна пробачити і дозволено, питається з інших в трикратному об’ємі.
Йому можна практично все: якщо така людина потрапляє в неприємну ситуацію чи робить помилку, то завжди знайде способи пояснити свою поведінку, як правило завжди буде винна система чи інші люди.
Однак в тому випадку, якщо аналогічна ситуація стається з жертвою, газлайтер не стане розмінюватися на дрібниці і звинуватить її у всіх невдачах і промахах, переходячи на особистості і згадуючи минулі помилки.
Перекладання відповідальності.
Газлайтер ніколи не визнає свою провину. Навпаки, він завжди буде шукати винного, того хто його спровокував/підставив/обдурив. Навіть якщо жертва спробує вийти на відкриту розмову, він обов’язково знайде спосіб повернути все так, як йому вигідно, наприклад звинуватить її у всіх існуючих гріхах.
Заперечення адекватності емоцій.
Наступний його крок – змусити жертву сумніватися у власних емоціях:
– «Ти все придумала, тобі здалося»;
– «Все не так жахливо, як ти розповідаєш»;
– «Чого ти завжди роздуваєш з мухи слона?»;
– «Ти здуріла чого так реагувати через якусь дурницю?».
В такій ситуації жертва дуже швидко почне сумніватися в адекватності своїх відчуттів.
Констатація факту вашої неадекватності.
Газлайтер змушує жертву думати, що її реакція на те, що відбувається неадекватна:
– “З тобою все добре? Ти якась не така останнім часом»;
– «Судячи з твого виду, у тебе знову депресія».
Подібні висловлювання провокують у жертви появу сумнівів, почуття провини і власної безпорадності, в той час як газлайтер саме такої реакції і домагається.
Що з цим робити?
Найкраще це дистанціюватися від будь якої комунікації з газлайтером. Але якщо комунікації в даний момент не уникнути:
– Подумайте над тригерами своїми і газлайтера, які саме слова запускають процес і викликають реакцію. Старайтеся не спілкуватися на ці теми, або в цьому місці розумійте що тут є реакція;
– Думайте про свої відчуття, навчіться їх розпізнавати (для цього можна почати вести календар емоцій). Знаходьте час для рефлексії і аналізу.
– Придумайте сценарій виходу з розмови, яка для вас некомфортна. Наприклад: “Якщо ти продовжуватимеш це, то я змушена буду припинити нашу розмову”.
– Завжди слухайте свій внутрішній голос.
– Перебувайте в колі оточення, де вас розумітимуть і підтримуватимуть.
Авторка: психологиня Юлія Липій
Джерело: “Психологічна підтримка дорослих дітей токсичних батьків”
