Хто такі отруйні батьки?

Стосунки з батьками – вічна тема, якої так чи інакше ми торкаємось в повсякденному житті.

Батьки- такі ж люди, зі своїми поглядами, цінностями, комплексами, травмами… Вони можуть бути «важкими» у спілкуванні, але ж тут, як то кажуть – не вибирають.

Складний характер та агресивна поведінка в нормі не повинні транслюватися на дитину, інакше йдеться про батьківську токсичність. Якщо ви відчуваєте (або відчували в дитинстві) під час спілкування з батьком та матір’ю розгубленість, почуття провини, сорому, вам здавалося, що вас принижують, якщо вам (було) фізично погано, мали місце принизливі та образливі ситуації – це воно.

Не забувайте, що своїми вчинками та словами, дорослі мають неймовірний вплив на дітей! Батьки можуть як виростити щасливу дитину, так і перетворити її життя на суцільне пекло.

Зараз ми розуміємо, що сім’я – це не просто компанія людей, пов’язаних між собою кровними зв’язками. А це ціла система любові, ревнощів, гордості, тривоги, радості, провини — постійна зміна людських емоцій… живий організм.

Це – непроглядний ліс, коріння якого настільки переплелися, що і не розібрати де чия крона. Одне дерево виросло рівним, високим та бачить сонце, бо йому не заважали інші гілки; інше – має кривий стовбур, так як пробиралося через хащі, але так і не дотягнулося до світла; ще одне – так і залишилося маленьким, не мавши навіть можливості те сонце побачити…

Кожен персонаж цієї історії, так чи інакше, впливає на нас. Цей вплив не завжди помітний на перший погляд.

Щоб було зрозуміліше з терміном «токсичний», давайте замінимо його на «отруйний». І якого змісту, одразу набуває це слово по відношенню до батьків! Правда?

Токсичні батьки (а ми розуміємо під цією фразою «отруйні») – це:

  • застосовують фізичне насилля;
  • ігнорують дитину (одна з самих жорстких форм психологічного насилля);
  • гіпер контролюють;
  • постійно критикують;
  • батьки із залежностями;
  • «маленькі та незрілі» дорослі, безпорадні, і т.д

Дитина, яку виховують токсичні батьки, виростає невротиком. Дуже часто, в майбутньому, може використовувати той самий механізм взаємодії, який сформувався ще в дитинстві.