Ми вже писали про деякі хитрощі, якими користуються інформаційні маніпулятори під час війни. Ця стаття дещо відкриває завісу стосовно психологічних особливостей людського сприйняття. Звісно, що викладені тези не є істиною в останній інстанції. Ваше сприйняття може працювати інакше, адже кожна людина унікальна у своєму роді.
Отже, що воно таке, ті когнітивні спотворення?
● Систематична помилка того, хто вижив
Для укріплення бомбардувальників під час Другої Світової війни вивчали літаки, що повернулися на базу. У підсумку вирішили укріпляти крила та хвости – на цих частинах виявилось багато пробоїн. На щастя, статист Абрагам Вальд пояснив, що ці пробоїни несли інформацію про сильні місця літаків, а не про слабкі. Літаки з пробоїнами в інших місцях (двигун, паливний бак та ін.) просто не повернулися з поля бою. Ця логічна пастка називається помилкою того, хто вижив.
● Селективне сприйняття
Схильність людей приділяти увагу інформації, яка узгоджується з їхніми очікуваннями, та ігнорувати всю іншу інформацію називається селективним (вибірковим) сприйняттям. Припустимо, ви не довіряєте ГМО, вас сильно хвилює ця тема. Ви читаєте новини і статті про ГМО і все більше переконуєтесь у своїй правоті. Однак існує велика вірогідність того, що ви приділяєте значно більше уваги новнинам, які підтверджують вашу точку зору, ніж аргументам на захист ГМО, і втрачаєте таким чином об’єктивність.
● Перевага нульовому ризику
Якби вам дали змогу вибрати: звести до нуля всі авіакатастрофи або сильно знизити кількість автомобільних аварій, що ви б вибрали? Дослідження показують, що більшість людей обирають перший варіант: нульовий ризик у будь-якій сфері здається більш правильним вибором. Однак раціональніше було б вибрати друге, оскільки рівень смертності від автомобільних аварій значно вище, ніж від авіакатастроф, і такий вибір врятує більше життів.
● Фундаментальна помилка атрибуції
Люди схильні пояснювати вчинки інших їхнімі особистісними якостями, а свої – об’єктивними обставинами, особливо якщо мова йде про промахи. Наприклад, якщо інша людина запізнюється через непунктуальність, то власне запізнення можна пояснити проблемами з будильником або пробками на дорогах. Мова йде не тільки про офіційні виправдання, але й про внутрішнє сприйняття ситуації, і це може заважати брати на себе відповідальність за власні вчинки.
● Каскад доступної інформації
Цьому когнітивному спотворенню зобов’язані своїм успіхом усі ідеологи світу. Воно полягає в тому, що колективна віра в ідею стає більш переконливою, якщо цю ідею постійно повторювати у публічному дискурсі. Ми часто стикаємось з цим спотворенням у розмовах з бабусями: більшість пенсіонерів переконана у правдивості усього, про що часто говорять на ТБ. А ось нове покоління швидше відчує цей ефект через соціальні мережі.
● Ілюзія прозорості
Схильність людей переоцінювати здатність інших розуміти їхні істинні мотиви і переживання – це ілюзія прозорості. У 1998 році психологи провели такий експеримент. Студенти зачитували запитання з карток і відповідали на них правдою або брехнею в залежності від вказівок на картці. Аудиторія визначала, коли студенти брешуть, а ті, в свою чергу, оцінювали свої шанси на успішну брехню. Половина “брехунів” вирішили, що їх викриють, хоча насправді викрили лише чверть.
● Помилка гравця
Часто прихильників азартних ігор чатує помилка гравця – багато хто з них намагаються знайти взаємозв’язок між ймовірністю бажаного результату випадкової події та її попередніми результатами. Наприклад, якщо підкинути монетку і дев’ять разів випаде “аверс”, більшість людей наступного разу оберуть “реверс”, наче надто часте випадання “аверсу” підвищує ймовірність випадання “реверсу”. Насправді, шанси залишаються однаковими – 50/50.
● Ефект моральної довіри
Якщо усі вважають людину безгрішною (у тому числі і сама людина), то в неї виникає ілюзія, що будь-яка її дія буде безгрішна – маленька слабкість нічого не змінить. Цей ефект проявляється, коли людина спочатку поводиться правильно з точки зору моралі й етики, а потім починає виправдовувати погані вчинки запасом добрих справ.
● Ефект проротства, що самоздійснюється
Переконливе, але не істинне пророцтво може примушувати людей мимоволі сприяти його здійсненню. Цим когнітивним спотворенням користуються провісники. Класичний варіант описаний в “Алих парусах” О. Гріна. Вигадник Егль пророкує Ассоль, що за нею приїде принц на кораблі з багряними вітрилами. Вона гаряче вірить у це, про це дізнаються усі, в тому числі капітан Грей, який у підсумку втілює мрію дівчини.
● Ефект Барнума
Більшість людей, навіть скептики, схильні сприймати доволі узагальнені і розмиті описи гороскопів як точні описи власної особистості. Чим позитивніше опис, тим більше співпадіння. Цим ефектом користуються астрологи і ворожки. Психологи назвали це явище “ефектом Барнума” – на честь американського шоумена і спритного маніпулятора ХІХ ст. Фіннеаса Барнума.
Автор: Олена Лашко, Ph.D., психолог, екофасилітатор.
За матеріалами «Психологічного журналу»
Ілюстрація: https://kfund-media.com/
