Від біженців чомусь очікують раціональної поведінки туристів. Альо, це вибиті з життєвої колії люди, яких привалило страхом, невизначеністю, нервовим перенапруженням!
Так, вони часто і безпорадні, і гальмують. Так, можуть видавати неадекватні реакції. Так, вони часто не знають звичаїв і правил країни, в яку потрапили.
Вони не знають, наскільки часу їм потрібен прихисток, бо картину світу зламалася і ще потрібен час і сили, щоб там з’явилося майбутнє, навіть якщо це день-два.
Так, у них “кислі обличчя”, бо вони так і почуваються.
Хто часто їздив в інші країни, адаптується трохи швидше, а тим, хто вперше, то й взагалі шок.
Так що замість розносити мережею, які неправильні наші біженці, краще доносьте до своїх закордонних знайомих прості знання – від цього виграють усі. У приймаючої сторони це теж новий досвід.
️ ️ЯКЩО ВИ ПРИЙМАЄТЕ БІЖЕНЦІВ ️ ️
0. Визначтеся для себе, скільки ресурсів (часу, місця, сил) ви готові виділити. Продумайте, як це змінить ваше звичне життя. Знайдіть для себе оптимальний варіант.
1. Біженці – не туристи. Вони розгублені і шоковані, не чекайте від них чіткості, зібраності, раціональності. Вони справді можуть не могти їсти чи днями ридати. Коли картина сильно вибивається зі звичної поведінки – людині потрібна допомога психолога.
2. Якщо ви приймаєте біженців, чітко проговорюйте правила вашого дому. Все що само собою зрозуміле – не зрозуміле. Проговорені правила (може, колись і двічі) дають відчуття рамок, границь, тому і господарям, і гостям спокійніше. До того ж допоможе господарям завчасно побачити, якщо співпраця/співжиття не складається.
3. Біженці почуваються чужими у вашому домі і бояться бути нав’язливими. Господарі встановлюють “правила гуртожитку”. Хочете, щоб допомагали по господарству, проговоріть хто, коли, кому і як. Повторюся, звичне, очевидне і природне – проговорюйте усе, так буде менше несправджених очікувань з обох сторін.
Це якраз той випадок, коли одночасно виходить подбати і про себе, і про іншого: і біженцям буде простіше, і доброчинність не стане неприємним тягарем для приймаючої сторони.
Вірю в людей!
Автор: психологиня: Наталія Андрушко
