Люди — соціальні істоти, тому прагнути до регулярного контакту — норма.
Контакт з людьми дає нам підтримку, адже у минулому самотності була життєво небезпечною. Примати, які відірвалися від групи мали меншу ймовірність вижити та залишити потомство.
Таким чином, наш мозок налаштований на пошук безпеки, яку має давати сім’я, група, партнер тощо.
Відчуваючи самотність у групі варто запитати себе “а як я уявляю комунікацію між друзями/ подружжям/родичами?”. Можливо, для вас є необхідним часте листування, без якого ви не відчуваєте підтримку дружби або мати спільні інтереси, відчувати піклування від іншої людини тощо.
Фізично ви не є самі, але відчуття самотності може виникати через дефіцит необхідної вам комунікації. До прикладу, комусь достатньо отримувати подарунки й це буде нагадування про власну важливість, а іншій людині необхідний вербальний контакт.
Як правило, постійне підтвердження наявності стосунків потребують тривожні люди. “Я маю підтвердження стосунків я в безпеці — я можу заспокоїтися “.
Так само можна навести приклад усамітнення. Якщо ви маєте достатній вам рівень спілкування (у той спосіб, який для вас важливий), то у якийсь час вам захочеться побути наодинці з собою. Ви не будете відчувати самотності, а лише комфорт. Людина, яка випила келих води не буде відчувати спрагу наступну годину. Але питання чи отримала вона цей келих, чи пішла на роботу не випивши нічого.
Слухаючи подкаст “Простими словами” мені відгукнулась фраза психологині “якщо всі члени сім’ї сидять у гаджетах або у різних кімнатах, то я б забрала у кожного з них телефон і спитала як їм зараз, чи хотіли б вони щось змінити у цей момент. Почувши від кожного з них, що їм з цим окей, я б повернула гаджети назад”.
