Сепарація від батьків

Сепарація починається з перерізанням пуповини і якщо вона не відбулася природнім шляхом, то в дорослому віці людині значно складніше пройти відокремлення від батьків.

Як зрозуміти, що сепарація не відбулася?

Виникає помилкова думка, що переїзд з батьківського дому і є сепарація. Та переїхавши людина все ж емоційно залишилася залежна від батьків. Виникають думки: «Чи правильно я це роблю?», «Я незнаю чого хочу і ким хочу бути». У телефонних дзвінках з батькам конфліктують, доводячи свою правоту,а після відчувають змішані емоції сорому, провини. Це і є ознаками того, що залежні від батьків і не повністю сепарувалися від них.

Ознаками не сепарованості є:

  • Ви очікуєте схвалення від батьків;
  • Постійно щось доводити батькам;
  • Ви не можете відмовити батькам;
  • Вам складно розібратися у почуттях, які виникають до батьків.

Що ж робити,якщо ви помітили ці ознаки в своїх стосунках?

Кращим способом буде робота зі спеціалістом. Психолог чи психотерапевт допоможе вам пропрацювати з вашими емоціями, кордонами, дасть зрозуміти і відділити ваші цінності від батьківських. Робота з сепарацією в дорослому віці досить складна, коли буде здаватися, що ви вже відокремились ,вас буде повертати знову і знову в дитинство. Але це дійсно цінна робота над собою.

І якщо ви все таки вагаєтеся, чи потрібно вам це, запитайте себе : «Чи щаслива\ий я з собою?»