Пригадую, читаючи книгу Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу», дивилася на цю розповідь як на історію. Історію, яка жодним чином не могла повторитися у сучасному світі.
Але автор зміг донести до читача, що людина зможе витримати все, що зустрінеться на її шляху, якщо вона бачить у цьому сенс.
Чи не про нас, українців, це меседж?Можна пережити будь-яке «як», якщо розуміти навіщо.
Але для власної ефективності нам важливо стабілізувати свій стан і лише в такому випадку ми будемо ресурсними для того, щоб долати стресові та загрозливі ситуації.
Що ми можемо зробити для себе?
- Дбати про задоволення базових фізіологічних потреб.
Для того, щоб бути ресурсним треба бути ситим, підтримувати в організмі водний баланс, потурбуватися про сон та його тривалість. - Дбати про стан здоров’я.
«Якщо відчули, що змерзли – вже пізно утеплятися». Щось схоже і зі здоров’ям…
Якщо відчуваєте фізіологічний дискомфорт – його необхідно ідентифікувати та усунути, за можливості. Тому не ігноруйте сигналів Вашого організму і при ознаках соматичної хвороби звертайтеся до лікаря. - Дозволяти собі відчувати емоції.
Всі. Не робити вигляду, що «все добре», «я справляюся», якщо це не так. Поруч точно є хтось, хто готовий подбати про Вас. - Відреаговувати/проживати у конструктивній формі емоції, які несуть для Вас негативне забарвлення.
Замість зганяти злість на тих, хто поруч, можна спрямувати ту енергію, наприклад, на генеральне прибирання, або на бій подушками. - Усвідомити, що є речі, які ми змінити не можемо, відповідно, у нас є вибір: страждати або прийняти ситуацію і обдумати, як ми можемо в нових умовах продовжувати функціонувати.
- Знайти справи, які зможуть нас відволікати від постійного перегляду новин.
Постійний моніторинг ситуації створює ілюзію контролю. Але ключове тут «ілюзію». Коли ми зайняті справою – ми маємо можливість переключитися та відволіктися. - Мати власну стратегію дій.
Важливо чітко усвідомлювати, в якій послідовності Ви діятимете у випадку наближення небезпеки, або які фактори стають вирішальними у прийнятті Ваших рішень. - Припинити порівнювати себе з тими, хто знаходиться у відносно гіршому становищі, в більшій небезпеці.
Таке порівняння формує відчуття вини. Але жодної вини в тому, що саме Ви саме тут немає. Орієнтація на гірші обставини формує заборони. Але вони точно не покращать ситуації. - Ділитися власним ресурсом з іншими, якщо відчуваєте його в надлишку.
Зовсім не важливо що це буде: волонтерство, збір речей, інформаційна допомога чи просто посмішка. Це і є Вашим вкладом у зміну загальної ситуації. - За потреби, шукати та просити допомогу.
Людині важливо бути почутою. І це нормально прагнути бути вислуханим, отримати розуміння та підтримку. Це і робить нас єдиним цілим.
Пам’ятайте! Ваші відчуття, емоції та стани – це нормальні реакції на ненормальні ситуації.
Бережіться та дбайте про себе!
Все буде Україна! 💛💙
Авторка: психологиня Анна Романик.
