“Спочатку закохайся в себе, потім в життя, а вже потім в кого хочеш” – Фріда Кало.
Ці слова відомої художності містять в собі основну ідею виходу із співзалежних стосунків. Адже співзалежна людина не вміє дбати про себе. Замість того дбає про іншого, очікуючи, що інший подбає про неї. Тому виходом буде – навчитися дбати про себе самій, і дати можливість партнеру зробити так само.
Поставте собі питання: чи заслуговую я чогось кращого, ніж моє теперішня ситуація? Що я готова зробити, для покращення мого життя?
Більшість авторів, що пишуть про співзалежність, щоб подолати її, радять обов`язово звертатися за допомогою до спеціалістів. А саме, до груп підтримки, що працюють з проблемою Вашого типу, і до психотерапевта. Так, в Україні діють групи підтримки для родичі узалежнених, такі як ал-анон. В деяких містах діють групи підтримки для жінок, постраждалих від насильства. Також є багато кваліфікованих психотерапевтів, готових допомогти.
Але що робити, якщо такої можливості немає? Немає відповідної групи у Вашому місті, чи грошей на психотерапію? Тоді скористайтеся наступними порадами:
- Спробуйте все ж, знайти підтримку.
Знайдіть людей, що борються з такими ж проблемами, нехай це навіть буде група у соцмережі (як ось ця, наприклад). Заручіться підтримкою друзів, які здатні Вас зрозуміти, і підтримати в прагненні до змін (але придивіться спершу до людини, відкривайтеся поступово, щоб не натрапити на знецінення чи інше токсичне ставлення). - Займіться самоосвітою.
Читайте літературу (список рекомендованих книг буде нижче). Спостерігайте за собою, ровиваючи тим самим усвідомленість, моніторте, що Вас тішить, а що засмучує, що дає сили, а що виснажує. Добрий ефект мають ранкові сторінки (кожного ранку виписуєте на трьох сторінках всі свої думки. Це допомагає краще себе зрозуміти). Ну і, слідкуйте за нашими дописами і прямими ефірами. Обіцяємо багато цікавого! - Розвивайте свою духовність повсякденними практиками.
Шукайте те, що Вас умиротворює, приносить спокій, і виділіть для цього заняття деякий час (хоч би пів годни на день). Це можуть бути як прогулянка в парку, споглядання заходу сонця, творчість, так і молитва або ж медитація. Суть цього етапу – піднятися над собою і отримати більш широкий погляд на світ. А також відмовитися від самовольства. А значить зрозуміти, що ми не можемо все контролювати, на все вплинути, не знаємо відповідей на всі питання. І тому інколи найкращий вихід – дати подіям розвиватися своїм шляхом. - Перестаньте керувати своїм партнером і контролювати його.
Для цього потрібно відділити власне “я” від почуттів і вчинків іншого. Це означає: 1) не допомагати і не давати порад (адже, коли Ви вирішуєте проблеми партнера, то звільняєте його від відповідальності за своє життя); 2) не заохочувати і не хвалити (оскільки, це маніпуляція, спосіб взяти під контроль життя іншої людини. Дозвольте своєму партнеру розвивати власну гордість за свої досягнення); 3) перестати спостерігати за ним (приділяйте менше уваги справам партнера, а більше своїм. Дозвольте йому прийняти повну відповідальність за свої проблеми і видайте кредит довіри для самостійних рішень). - Вчіться не тягуватися в ігри.
Ігри – це стереотипні способи спілкування, що перешкоджають істинному обміну почуттів, і дозволяють перекласти відповідальність за своє благополуччя на плечі іншого. Ролі в грі переважно зводяться до “примирювача (рятівника)”, “нападаючого” і “жертви”. Партнери можуть чергувати ролі, але як правило, є одна улюблена. В ролі “рятівника” ми “турбуємося” про іншу людину, хоч насправді, контролюємо її. В ролі “переслідувача” ми критикуємо і виливаємо свій праведний гнів, вважаючи, що це наше право. В ролі “жертви” ми намагаємося викликати почуття провини в іншої людини, виправдовуємо свою бездіяльність обставинами. Тільки відмовившись від ігор, ми готові прийняти відповідальність за своє життя. Відмовитися від гри означає не перекладати відповідальність за своє щастя на партнера (думаючи “якщо би не…”), а повернути її собі (думаючи “тепер я вибираю…”). - Розвивайте свої особистісні потреби.
Коли Ви перестанете зосереджуватися постійно на партнері, перед Вами може постати внутрішня пустка, яку Ви заповнювали нездоровими стосунками. Прислухайтеся до себе, до своїх бажань. Вчіться чути себе, своє тіло, навчіться довіряти своїм емоціям. Це може бути нелегко. Вам прийдеться навчитися приділяти собі час, тішити себе, дбати про себе. Захищати свої кордони, і вчитися не порушувати кордони інших. Дозволяти собі просити про допомогу, бути слабкою і недосконалою, перестати знецінювати свої емоції та бажання, як щось не важливе і другорядне.
Вам прийдеться пройти непростий шлях до відчуття цілісності і зрілості.
Ось список книг, що може стати Вам у нагоді:
✔️ Робін Норвуд “Жінки, які кохають до нестями” – на мою думку, це книга номер один для жінок, які хоч злегка співзалежні. Більшість згаданих вище рекомендацій саме звідти.
✔️ Тара Шустер “Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось” – не прямо про співзалежність, але про те, як навчитися дбати про себе.
✔️ Беррі К. Вайнхолд, Дженей Б. Вайнхолд «Освобождение от созависимости» – якщо ви хочете більше дізнатися про співзалежні стосунки, та шляхи зцілення.
Авторка: психологиня Анастасія Ковальчук.
