Усі ті, хто зараз перебувають у зоні бойових дій – травмовані.
Будь ласка, тримайте це у фокусі уваги протягом усього часу розмови, листування або відеодзвінка.
Що відувають люди у бомбосховищах:
– сильні страх і тривогу,
– безсилля, безпорадність,
– злість, агресію, ненависть,
– може бути навіть марення, галюцинації,
– емоційне спустошення, занурення у себе,
– втрату почуття реальності, відчуття того, що все відбувається ніби уві сні,
– вину за те, що вони мало що можуть зробити, вчасно не поїхали і т.п.
– м’язова напруга, спазми, болі, або навпаки, дуже сильну слабкість,
– вони можуть заперечувати те, що відбувається (аж до амнезії), бути розгубленими, дезорієнтованими у просторі та часі,
– вони не можуть спати і їсти
Враховуйте, будь ласка, що чим довше ваші близькі перебувають у зоні військових дій, тим важчим буде їхній стан і тим сильнішою може бути ця симптоматика.
Що можете зробити ви:
БАГАТО, навіть якщо вам здається, що це не так. Навіть якщо ви не професіонал, ви можете допомогти своїм близьким стримуючи ступінь їхньої травматизації.
- ЗАЛИШАЙТЕСЯ НА ЗВ’ЯЗКУ зі своїми рідними. Людині в зоні військових дій важливо розуміти, що є світло в кінці тунелю, є місце, де не стріляють, що є люди, які можуть підтримати і допомогти.
- СЛУХАЙТЕ, дайте можливість близьким виговоритися, покричати, поплакати, виплеснути свої емоції.
- Говоріть спокійним голосом, НЕ СПЕРЕЧАЙТЕСЬ, у розмові та листуванні не можна використовувати суперечливих висловлювань на кшталт «ти маєш рацію, але не все так однозначно», використовуйте слова на кшталт «я поруч, ти великий молодець, я люблю тебе, я на зв’язку в будь-який час коли тобі треба».
- Намагайтеся не говорити фраз на кшталт «я розумію, що ти зараз відчуваєш, я знаю як тобі, а ось у нас теж кошмар …». Вашим рідним не стане легше від того, що у вас тут відбувається.
- ПОВТОРЮЙТЕ за близькою людиною уривки фраз, у яких вона висловлює свої почуття, висловлюйте слова підтримки, можна говорити про свої емоції щодо близького, але тактовно на кшталт «я пишаюся тобою, я відчуваю, як тобі зараз боляче тощо…».
- Тактовно нагадайте про ЛІКИ, якщо вони є. Тим, хто в бомбосховищі потрібні препарати, що підтримують нервову систему.
- НЕ ДАВАЙТЕ ПОРАД, а ставте конкретні питання. Намагайтеся не ставити питання «як ти?». Краще запитати щось конкретне, поставити запитання, на яке можна дати чітку відповідь, наприклад «Чи вдалося тобі поспати? Хочеш їсти?”.
- ДОПОМОЖІТЬ Дихати! Буквально, дихайте телефоном. Говоріть щось на зразок: поклади руку на живіт і зроби повільний вдих.
У той же час пам’ятайте, що ВИ- СВІДКИ ТРАВМИ.
Ви також травмовані, хоч і меншою мірою.
Надаючи підтримку близьким не забувайте дбати про себе! Пам’ятайте, зараз важливо дихати, їсти, спати і рухатися для того, щоб зберегти своє здоров’я і допомогти тим, хто вам дорогий!
Автор: Іван Лоза
