Кожен з нас володіє потужним інструментом, завдяки якому здатен допомагати та підтримувати тих, хто цього потребує. Проте важливе правило «не нашкодь» не втрачає своєї актуальності.
Що варто, а що ні, озвучувати в розмові із людьми, які постраждали?
«Я тебе розумію».
А чи дійсно розумієте? При всій готовності допомогти, ця фраза володіє силою, яка здатна спровокувати агресію у співрозмовника.
Уникайте цього твердження, якщо Ви не проживали схожого досвіду.
Натомість, доречним буде озвучити: «Я готова(-ий) тебе вислухати», «Я тебе слухаю».
«Давай про щось хороше».
Досить часто помічною виявляється навіть проста можливість бути вислуханим. Важливо дозволити людині поділитися тим, чим вона готова.
«Лікуємо присутністю»…
Співрозмовник, звісно, потребуватиме зворотного зв’язку.
Щоб уникнути знецінення пережитого співрозмовником досвіду, доречними будуть фрази: «Те, що з тобою відбулося – неприпустимо!», «Надзвичайно шкода, що це відбулося…», «Невимовно жаль, що тобі довелося це пережити», «Складно уявити, що з тобою відбувалося» і т.п.
«Нічого, все буде добре».
Людям важливо прожити свій біль. Все, що людям довелося вимушено залишити, несе не лише матеріальну цінність. Велика кількість речей, місць, елементів мають вагомі емоційні відгуки. Все обов’язково буде з часом. Але саме зараз людині необхідно відреагувати свій біль.
Доречно сказати: «Дуже шкода, що довелося залишити те, що для тебе цінне…», «Чим я можу допомогти?».
«Цим ти ситуації не виправиш».
Для того, щоб пережити травмуючі події, людина повинна відчувати опору.
І в кожного вона різна: комусь легко молитися і вірити; хтось здатен підтримувати і в цьому вбачає свою силу; хтось агресує, а ще інший – обіймає; чиясь опора в словах, а хтось відчуває ресурс у активній діяльності.
Доречним буде: «Ти маєш право проживати свій стан так, як вважаєш за потрібне», «Ти маєш право агресувати на тих, хто руйнує все, що для тебе цінне» і т.п.
«Добре, що твій дім цілий» або «Всі ми в такому ж становищі».
Якщо Ви хочете допомогти співрозмовнику – дозвольте йому сфокусувати увагу на собі. Узагальнення та порівняння з іншими формує ситуацію, де проживати свої переживання несерйозно. Бо «якщо всім погано, то як я можу скаржитися…». Поспівчувайте.
Озвучте: «Що ти зараз відчуваєш?», «Що тобі зараз хотілося б зробити?», «Ти маєш право сумувати та шкодувати за тим, що довелося залишити».
«Треба було раніше їхати».
Оцінювання того, що людина зробила або не зробила – це оцінювання її особистих рішень. Швидше за все, співрозмовник і так відчуває провину за те неприйняте альтернативне рішення. Наші настанови про правильність дій не допоможуть.
Натомість, слушно зауважити: «Ти зробив так, як в той момент дозволяла ситуація».
- Підтримуйте людину, але не підсилюйте відчуття жертви.
Натомість акцентуйте увагу на тих сильних характеристиках, які допомогли співрозмовнику бути в моменті «тут і зараз». Озвучте те, що у Вас викликає захоплення цією людиною. Не зайвим буде акцент на тій силі, яка допомогла подолати труднощі. - Не уникайте теми війни.
Не ігноруйте того, в чому і співрозмовник, і кожен з нас живе вже тривалий час. Це не Воландеморт, про якого не говорять вголос. Проговорювання своїх відчуттів дозволяє уникати самотнього проживання травми. - Люди, які постраждали та зазнали втрат можуть провокувати конфлікти.
Але це не означає, що Ви в чомусь винні. Таким чином людина може давати вихід накопиченим емоціям. Важливо з розумінням поставитися до такої ситуації, не приймати це на власний рахунок та спільно обдумати варіанти конструктивного проживання емоцій та станів. - Людям, які зазнали насильства важлива допомога кваліфікованих фахівців.
Це надзвичайно тонка взаємодія, яка потребує вузькоспеціалізованих знань. Разом з тим, це болюча ситуація, яка травмує не лише того, хто пережив її, а й того, хто виявляє готовність допомогти. Саме тому, у випадку виявлення такого досвіду, необхідно потурбуватися про себе та співрозмовника і запропонувати підібрати фахівця.
Розмова – це дієвий інструмент.
Важливо лише правильно ним користуватися.
Бережіть себе!
Все буде Україна!💙💛
Авторка: психологиня Анна Романик.