Волонтерська діяльність вимагає від людей великої кількості інтелектуальних, фізичних, емоційних затрат. З часом багато волонтерів зіштовхуються з відчуттям виснаження та емоційним вигоранням.
Емоційне вигорання — це синдром постійної втоми, емоційного виснаження, який посилюється з часом та є захисною реакцією організму.
Ознаки емоційного вигорання:
- емоційне виснаження;
- бажання відсторонитися;
- приниження своїх досягнень;
- роздратування.
Щоб емоційно вигоріти, достатньо:
- дуже довго інтенсивно працювати, незважаючи на відчуття надмірного емоційного напруження;
- ставити потреби та бажання інших вище за власні;
- забути про відпочинок.
Етапи емоційного вигорання:
- Медовий місяць. Період надмірного захоплення діяльністю, нехтування режимом сну та відпочинку.
- Повсякденна втома. Характеризується виснаженням організму та браком ресурсу для здійснення волонтерської діяльності. Людина відчуває, що потребує відпочинку, але нехтує цим.
- Емоційна гойдалка. Етап, який супроводжується перепадами настрою, надмірною чи гострою реакцією на події чи слова інших.
- Криза “Нестерпність”. На цьому етапі з’являються:
– апатія;
– небажання виконувати певну діяльність;
– втрата сенсу. - Синдром відрази. На цьому етапі волонтерська діяльність починає викликати відчуття відрази.
Що робити?
- Усвідомити проблему.
- Знижувати вплив негативних факторів.
- Нормалізувати режим сну та харчування.
- Подбати про якісний відпочинок.
- Спробувати себе в іншій сфері волонтерської діяльності.
- Завжди пам’ятати про свою мотивацію. Чому ви займаєтеся волонтерською діяльністю?
- Взяти перерву в разі необхідності.
- Виконувати тілесні практики.
- Казати “стоп” самозвинувачувальним думкам.
- Хвалити себе за ту користь, яку ви вже принесли людям своєю діяльністю.
- Дбати передусім про себе та свої потреби. Тільки за такої умови ви зможете ефективно допомагати іншим.
Авторка: психологиня Юлія Ворман.
